коровай
Українська
[ред.]коровай I
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | корова́й | корова́ї |
| Р. | корова́ю | корова́їв |
| Д. | корова́єві корова́ю |
корова́ям |
| З. | корова́й | корова́ї |
| Ор. | корова́єм | корова́ями |
| М. | корова́ї корова́ю |
корова́ях |
| Кл. | корова́ю* | корова́ї* |
ко-ро-ва́й
Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -коровай-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, що його печуть на весілля. [≈ 1] ◆ Вже й коровай спекли княжецький калач на столі. «Основа», 1862 ◆ Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Т. Шевченко ◆ — Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай. І. Нечуй-Левицький
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]- приказка На чужий коровай очей не поривай[, а рано вставай та й собі учиняй].
- приказка На чужий коровай очей не поривай, а свій май.
Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Етимологія
[ред.]- Загальноприйнятої етимології немає; найбільш імовірним здається походження від праслов'янського *korva «корова», зумовлене, очевидно, поширеною у слов'ян подібністю обрядових булочних виробів за формою до корови взагалі чи її голови з рогами або вимені, а також тим, що з обрядовою традицією коровай як атрибут весілля символізує родюючість.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
коровай II
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | корова́́й | корова́ї |
| Р. | корова́ю | корова́їв |
| Д. | корова́єві корова́ю |
корова́ям |
| З. | корова́й | корова́ї |
| Ор. | корова́єм | корова́ями |
| М. | корова́ї корова́ю |
корова́ях |
| Кл. | корова́ю* | корова́ї* |
корова́й
Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -коровай-.
Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- ботан. Tanacetum vulgare, пижмо, багаторiчна трав'яниста рослина родини айстрових. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: коровай
- Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
- Російсько-український словник сталих виразів 1959 р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г