короткий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	коро́ткий	коро́тке	коро́тка	коро́ткі
Р.	коро́ткого	коро́ткого	коро́ткої	коро́тких
Д.	коро́ткому	коро́ткому	коро́ткій	коро́тким
З. (іст./неіст.)	коро́ткого коро́ткий	коро́тке	коро́тку	коро́тких коро́ткі
О.	коро́тким	коро́тким	коро́ткою	коро́ткими
М.	коро́ткому коро́ткім	коро́ткому коро́ткім	коро́ткій	коро́тких

ко-ро́т-кий

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -корот-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [kɔrɔtkei̯]

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який має малу довжину ◆ Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах. І. С. Нечуй-Левицький
2. який триває недовго ◆ Короткий був роман старого канцеляриста й бідної, бездомної сироти. І. Я. Франко

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• коротка лучба
• короткі руки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: короткозорий

Етимологія

Від ??

Переклад

який має малу довжину

Іспанськаes: corto (es) Італійськаit: corto (it) Англійськаen: short (en) Болгарськаbg: къс (bg) Грецькаel: σύντομος (el) Данськаda: kort (da) Естонськаet: lühike (et) Латиськаlv: īss (lv) Литовськаlt: trumpas (lt) Нідерландськаnl: kort (nl) Німецькаde: kurz (de) Польськаpl: krótki (pl) Португальськаpt: curto (pt) Російськаru: короткий (ru) Румунськаro: scurt (ro) Турецькаtr: kısa (tr) Угорськаhu: rövid (hu) Французькаfr: court (fr) Фінськаfi: lyhyt (fi) Хорватськаhr: kratak (hr) Чеськаcs: krátký (cs) Шведськаsv: kort (sv)

який триває недовго
Іспанськаes: breve (es) Англійськаen: short (en), brief (en) Болгарськаbg: кратък (bg) Португальськаpt: breve (pt) Російськаru: краткий (ru) Французькаfr: bref (fr)

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
називний	коро́ткий	коро́ткая	коро́ткое	коро́ткие
родовий	коро́ткого	коро́ткой	коро́ткого	коро́тких
давальний	коро́ткому	коро́ткой	коро́ткому	коро́тким
знахідний	коро́ткого коро́ткий	коро́ткую	коро́ткое	коро́тких коро́ткие
орудний	коро́тким	коро́ткой	коро́тким	коро́ткими
місцевий	коро́тком	коро́ткой	коро́тком	коро́тких
Корот. форма	ко́роток	коро́тка́	коро́тко коротко́	коро́тки коро́тки́

ко-ро́т-кий

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 3a/c".

Корінь: -корот-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [kɐˈrotkʲɪj]

• прослухати вимову

Семантичні властивості

Значення

1. короткий (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• короткое замыкание
• руки коротки!

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: краткость, укорачивание прикметники: краткий дієслова: укоротить, укорачивать дієприкметники: укороченный

Етимологія

Від ??