коцур
Зовнішній вигляд
| Див. також Коцур. |
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ко́цур | ко́цурі |
| Р. | ко́цурю | ко́цурів |
| Д. | ко́цуреві ко́цурю |
ко́цурям |
| З. | ко́цуря | ко́цурів |
| Ор. | ко́цурем | ко́цурями |
| М. | ко́цуреві ко́цурю |
ко́цурях |
| Кл. | ко́цурю | ко́цурі |
ко́-цур
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -коц-; суфікс: -ур.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- кіт (самець). [▲ 1] ◆ Привітно муркнув великий смугастий коцур, що грівся на печі, яка займала майже всю кімнату. Джерело — (Г. Пагутяк).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Російська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
Іменник.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Джерела
[ред.]Категорії:
- Шаблони оформлення
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a^
- Українські слова з суфіксом -ур
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Статті з ілюстраціями
- Слова з 5 букв/uk
- Кіт свійський/uk
- Російська мова
- Російські іменники
- Відсутні дані про будову слова/ru
- Слова з 5 букв/ru
- Належить категоризувати/ru
- Істоти/ru
- Кіт свійський/ru
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/2