Українська

ко́-шик

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кош-; суфікс: -ик.

виріб, різний за формою та розміром, виплетений із лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., який використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
чого, розм. міра, що відповідає місткості кошика ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
бот. суцвіття рослин родини складноцвітих, соняшника та інших кошикоцвітих ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ?

виріб, різний за формою та розміром, виплетений із лози, стебел рогозу, дранки

міра, що відповідає місткості кошика

суцвіття рослин родини складноцвітих, соняшника та інших кошикоцвітих

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5