кпини
Українська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | кпи́ни |
| Р. | — | кпи́нів |
| Д. | — | кпи́нам |
| З. | — | кпи́ни |
| Ор. | — | кпи́нами |
| М. | — | на/у кпи́нах |
| Кл. | — | кпи́ни* |
кпи́-ни
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -кпин-; закінчення: -и.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- те ж саме, що кепкування. ◆ Мене образив такий грубий тон і оці кпини, але я змовчав Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 67 ◆ Пута був спокійний, любив жарти і кпини Іван Франко, IV, 1950, 12
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |