краєвид

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	краєви́д	краєви́ди
Р.	краєви́ду	краєви́дів
Д.	краєви́ду краєви́дові	краєви́дам
З.	краєви́д	краєви́ди
Ор.	краєви́дом	краєви́дами
М.	краєви́ді краєви́дові краєви́ду	краєви́дах
Кл.	краєви́де	краєви́ди*

кра-є-ви́д

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -крає-; корінь: -вид-.

Вимова

• МФА : [krɐjeˈu̯ɪd] (одн.), [krɐjeˈu̯ɪde] (мн.)
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[1]

[1]

[2]

Значення

1. місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж, ландшафт. ◆ Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді. І. Я. Франко, «III, 1950, 8»
2. художнє зображення природи на картині. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

1. —
2. картина

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Краєвид // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.