краєвид
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | краєви́д | краєви́ди |
| Р. | краєви́ду | краєви́дів |
| Д. | краєви́ду краєви́дові |
краєви́дам |
| З. | краєви́д | краєви́ди |
| Ор. | краєви́дом | краєви́дами |
| М. | краєви́ді краєви́дові краєви́ду |
краєви́дах |
| Кл. | краєви́де | краєви́ди* |
кра-є-ви́д
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -крає-; корінь: -вид-.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]


Значення
[ред.]- місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж, ландшафт. [≈ 1][▲ 1] ◆ Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді. І. Я. Франко, «III, 1950, 8»
- художнє зображення природи на картині. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]- —
- картина
Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Краєвид // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.