крутянець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. крутя́нець крутя́нці
Р. крутя́нця крутя́нців
Д. крутя́нцеві
крутя́нцю
крутя́нцям
З. крутя́нця крутя́нців
Ор. крутя́нцем крутя́нцями
М. крутя́нцеві
крутя́нецю
крутя́нцях
Кл. крутя́нцю крутя́нці

кру-тя́-нець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -крут-; суфікси: -ян-ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. оборонці української державності у бою під Крутами. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Крутянці обрали волю — вони виявилися свідомішими від більшості своїх ровесників, навіть мудрішими за деяких великодержавних мужів того часу. І заплатили дорогою ціною — власним життям. Джерело — із газети.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Commons
Вікісховище має мультимедіа-дані стосовно: