Українська

кру-тя́-нець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -крут-; суфікси: -ян -ець.

Крутянець

Крутянець

істор. оборонці української державності у бою під Крутами. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Крутянці обрали волю — вони виявилися свідомішими від більшості своїх ровесників, навіть мудрішими за деяких великодержавних мужів того часу. І заплатили дорогою ціною — власним життям. Джерело — із газети.

Найтісніша спорідненість
топоніми: Крути іменники: прикметники: докрутянський (до подій Крут), покрутянський (після подій Крут)

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: крутянец ^(ru) чол.

Commons

Вікісховище має мультимедіа-дані стосовно:

крутянець