кукібка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кукі́бка | кукі́бки |
Р. | кукі́бки | кукі́бок |
Д. | кукі́бці | кукі́бкам |
З. | кукі́бку | кукі́бок |
Ор. | кукі́бкою | кукі́бками |
М. | на/у кукі́бці | на/у кукі́бках |
Кл. | кукі́бко | кукі́бки |
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кукіб-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- чепуриха, охайна жінка.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1987. Выпуск 13: *kroměžirъ — *kyžiti / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1987. — 285 с.