курва

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ку́рва ку́рви
Р. ку́рви ку́рв
Д. ку́рві ку́рвам
З. ку́рву ку́рв
Ор. ку́рвою ку́рвами
М. ку́рві ку́рвах
Кл. ку́рво ку́рви

ку́р-ва

іменник, істота, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -курв-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

.
  1. жінка легкої поведінки, повія. ◆ «Напомаджена без міри і смаку, однозначно — курва професійна» (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках) ◆ «Одного разу ж цілком випадково довідалася, що її Макс дає „уроки музики“ її колезі — жінці молодій, з однозначною репутацією курви, яка проплавила своєю непогамовною хіттю і Крим, і Рим, і мідні труби» (С. Йовенко, Хіба ти вбивця?) ◆ …кілька разів навіть зупинявся біля курвів, які стояли на кожному перехресті в білих панчохах, шкіряній амуніції та високих гренадерських чоботях, тримаючи в руках великі парасольки (С. Жадан, Біг Мак)
  2. образно ◆ «… А весна, взагалі, вже по нишпорках, курва, пішла.» (О. Ільченко: Світовид)
  3. те ж саме, що коханка. ◆ « — Чого ти там ліжком рипиш, крутишся <…>? — Та оце ж рахую, скільки у мене за жисть курв було, — відповідаю скоренько <…>» (В. Дрозд, Життя як життя).
  4. образа стосовно особи чоловічої статі. ◆ « — Можливо, це і є одна з моїх найфатальніших помилок — відповідаєш, аби він, курва, відчепився.» (Ю. Андрухович, Московіада).
  5. як позитивний образ. ◆ «…Курва. Це тавро, яким обдаровували за часів мого дитинства більш-менш привабливу жінку, яка користувалась увагою чоловіків. Жінку, один вигляд якої обіцяв чоловікові свято. Це слово звучало як вирок, зневага, заздрість і діагноз водночас. Ще бувши дитиною, я вловлювала промовисті погляди знайомих тіток, маминих подруг, що проводжали симпатичну жінку на вулиці. Їм навіть уголос не приходилось говорити, такими однозначними були ті погляди. І я бачила, що, на відміну від своїх дружин, чоловіки проводжають ту жінку іншим, потеплілим раптово і заглибленим у себе поглядом.»(«Курва», Христина Лукащук)<ref>Курва: роман / Христина Лукащук: передм. І. Карпи; худож. Х. Лукащук.- Харків: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013.- 240 с.: іл..

Синоніми[ред.]

  1. хвойда, шльондра, шерепа
  2. любка

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?? слово, що походить від німецького «die Curve» — крива (стосовно лінії)

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, жіночий рід.

Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Антоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

  1. Що таке курва
  2. Викисловарь
  3. Почему слово курва стало ругательством?
  4. Інциклопедія
  5. Словоборг