курія

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ку́рія	ку́рії
Р.	ку́рії	ку́рій
Д.	ку́рії	ку́ріям
З.	ку́рію	ку́рії
Ор.	ку́рією	ку́ріями
М.	ку́рії	ку́ріях
Кл.	ку́ріє*	ку́рії*

ку́-рі-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -курі-; закінчення: -я.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. у Стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. провінційний міський сенат в Римській імперії◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. в Західній Європі у середні віки — рада сеньйора з його васалами ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. сукупність центральних установ, за допомогою яких здійснюється управління католицькою церквою ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. у деяких країнах – розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. група виборців при виборах у представницькі органи за куріальною виборчою системою. Курії можуть бути сформовані за національною, класовою, майновою й іншими ознаками. Так, вибори до Галицького сейму наприкінці минулого століття відбувалися у чотирьох куріях: першу становили великі землевласники, поміщики; другу – велика міська буржуазія, третю — торговельно-промислова буржуазія, четверту — селяни, які платили прямі податки. Члени першої курії мали третину представників у сеймі, хоча становили лише 0.03 % населення.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ? (від лат. curia)

Переклад

Список перекладів
Російськаru: курия жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: курія