курія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ку́рія | ку́рії |
| Р. | ку́рії | ку́рій |
| Д. | ку́рії | ку́ріям |
| З. | ку́рію | ку́рії |
| Ор. | ку́рією | ку́ріями |
| М. | ку́рії | ку́ріях |
| Кл. | ку́ріє* | ку́рії* |
ку́-рі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -курі-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у Стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства ◆ немає прикладів застосування.
- провінційний міський сенат в Римській імперії◆ немає прикладів застосування.
- в Західній Європі у середні віки — рада сеньйора з його васалами ◆ немає прикладів застосування.
- сукупність центральних установ, за допомогою яких здійснюється управління католицькою церквою ◆ немає прикладів застосування.
- у деяких країнах – розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування.
- група виборців при виборах у представницькі органи за куріальною виборчою системою. Курії можуть бути сформовані за національною, класовою, майновою й іншими ознаками. Так, вибори до Галицького сейму наприкінці минулого століття відбувалися у чотирьох куріях: першу становили великі землевласники, поміщики; другу – велика міська буржуазія, третю — торговельно-промислова буржуазія, четверту — селяни, які платили прямі податки. Члени першої курії мали третину представників у сеймі, хоча становили лише 0.03 % населення.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ? (від лат. curia)
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |