кібернетик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кіберне́тик | кіберне́тики |
| Р. | кіберне́тика | кіберне́тиків |
| Д. | кіберне́тикові кіберне́тику |
кіберне́тикам |
| З. | кіберне́тика | кіберне́тиків |
| Ор. | кіберне́тиком | кіберне́тиками |
| М. | кіберне́тикові, кіберне́тику | кіберне́тиках |
| Кл. | кіберне́тику | кіберне́тики |
кі-бер-не́-тик
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кібернетик-.
Вимова[ред.]
- МФА: [kʲiberˈnɛtek]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- фахівець із кібернетики. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |