Українська

лан-ку-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ланк-; суфікси: -ува -нн; закінчення: -я.

дія за значенням ланкувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ У перший рік ланкування вона одержала по 270 центнерів солодких коренів з кожного гектара.

Найтісніша спорідненість
іменники: ланковий прикметники: ланковий дієслова: ланкувати

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)