левеня
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | левеня́ | левеня́та |
| Р. | левеня́ти | левеня́т |
| Д. | левеня́ті | левеня́там |
| З. | левеня́ | левеня́т |
| Ор. | левеня́м | левеня́тами |
| М. | левеня́ті | левеня́тах |
| Кл. | левеня́* | левеня́та* |
ле-ве-ня́
Іменник, істота, середній рід, IV відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лев-; суфікс: -ен; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА : [leu̯eˈnʲɑ] (одн.), [leu̯eˈnʲɑtɐ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- маля лева ◆ Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня Олесь Досвітній, «Вибр.», 1959 р. ◆ Леви дуже погані батьки, і смертність серед левенят висока. Вечірній Київ
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]від іменника лев, далі від псл. lьѵъ «лев», запозичене з давньоверхньонімецької мови
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |