левеня

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. левеня́ левеня́та
Р. левеня́ти левеня́т
Д. левеня́ті левеня́там
З. левеня́ левеня́т
Ор. левеня́м левеня́тами
М. левеня́ті левеня́тах
Кл. левеня́* левеня́та*

ле-ве-ня́

Іменник, істота, середній рід, IV відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лев-; суфікс: -ен; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

левеня

Значення[ред.]

  1. маля лева ◆ Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня Олесь Досвітній, «Вибр.», 1959 р. ◆ Леви дуже погані батьки, і смертність серед левенят висока. Вечірній Київ

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. маля

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

від іменника лев, далі від псл. lьѵъ «лев», запозичене з давньоверхньонімецької мови

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]