визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження, певних рішень. Спосіб надання владним стосункам загальнозначущої форми, коли суспільство встановлює певну систему норм та цінностей, які примушують визнавати право одних, впливати на інших. Прийняття всіма учасниками соціально-політичного процесу певних умов і “правил гри”.
документ, який підтверджує це право або повноваження ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
спосіб або процес, завдяки якому держава або політична система одержує виправдання ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
форма посвідчення особи громадянина в державах, де відсутня паспортна система ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).