лепетя
Див. також Лепетя. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | лепе́тя | лепе́ті |
Р. | лепе́тя | лепе́ть |
Д. | лепе́тю | лепе́тям |
З. | лепе́тя | лепе́ть |
Ор. | лепе́тям | лепе́тями |
М. | лепе́ті лепе́тю |
лепе́тях |
Кл. | лепе́тя | лепе́ті |
ле-пе́-тя
Іменник, істота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лепет-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [leˈpɛtʲɐ] (одн.), [leˈpɛtʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. те ж саме, що лепетун і лепету́ха. [≈ 1] ◆ — Йван малий, чорний як циган…, лепече як та лепетя Леся Українка, «III, 1952, 740»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |