лепетя

Див. також Лепетя.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	лепе́тя	лепе́ті
Р.	лепе́тя	лепе́ть
Д.	лепе́тю	лепе́тям
З.	лепе́тя	лепе́ть
Ор.	лепе́тям	лепе́тями
М.	лепе́ті лепе́тю	лепе́тях
Кл.	лепе́тя	лепе́ті

ле-пе́-тя

Іменник, істота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лепет-; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [leˈpɛtʲɐ] (одн.), [leˈpɛtʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. те ж саме, що лепетун і лепету́ха. ◆ — Йван малий, чорний як циган…, лепече як та лепетя Леся Українка, «III, 1952, 740»

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Лепе́тя іменники: лепету́н, лепету́ха дієслова: лепета́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів