Перейти до вмісту

лицезреть

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. наказ.
Я лицезрю́ лицезре́л
лицезре́ла
 —
Ти лицезри́шь лицезре́л
лицезре́ла
лицезри́
Він
Вона
Воно
лицезри́т лицезре́л
лицезре́ла
лицезре́ло
 —
Ми лицезри́м лицезре́ли
Ви лицезри́те лицезре́ли лицезри́те
Вони лицезря́т лицезре́ли  —
Дієприкм. теп. ч. лицезря́щий
Дієприкм. мин. ч. лицезре́вший
Дієприсл. теп. ч. лицезря́
Дієприсл. мин. ч. лицезре́в, лицезре́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Майбутній ч. буду/будеш… лицезре́ть

ли-це-зре́ть

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — .

Корінь: -лицезр-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ть.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. лицезріти ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]
  1. видеть, зреть, наблюдать

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]
  1. видеть

Гіпоніми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Джерела

[ред.]