лицезріти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	лицезрію́	лицезрі́в лицезрі́ла	лицезрі́тиму	—
Ти	лицезрі́єш	лицезрі́в лицезрі́ла	лицезрі́тимеш	лицезрі́й
Він Вона Воно	лицезрі́є	лицезрі́в лицезрі́ла лицезрі́ло	лицезрі́тиме	—
Ми	лицезрі́єм (-є́мо)	лицезрі́ли	лицезрі́тимем(о)	лицезрі́йм(о)
Ви	лицезрі́єте	лицезрі́ли		лицезрі́йте
Вони	лицезрі́ють	лицезрі́ли	лицезрі́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	лицезрі́ючи
Дієприсл. мин. ч.	лицезрі́вши
Безособова форма	—

ли-ц-зрі́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -лиц-; інтерфікс: -е-; корінь: -зр-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [let͡seˈzʲrʲite]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. бачити когось або щось поблизу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: лицезріння

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:лице

Переклад

Список перекладів
Російськаru: лицезреть (ru) Шведськаsv: åskådande (sv)

Джерела

• Словник УЛІФ: лицезріти