Українська

ло-зо-хо-ді́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лоз-; інтерфікс: -о-; корінь: -ход-; суфікси: -і -нн; закінчення: -я.

пошук яких-небудь прихованих, зниклих предметів, корисних копалин, людей за відхиленням лозини або сталевої рамки. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- пошук зручного місця для копання колодязя за допомогою сухої лози. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: лозохо́дець

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Лозоходіння