лотач
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ло́тач | ло́тачі |
Р. | ло́тача | ло́тачів |
Д. | ло́тачеві ло́тачу |
ло́тачам |
З. | ло́тач | ло́тачі |
Ор. | ло́тачем | ло́тачами |
М. | ло́тачі ло́тачу |
ло́тачах |
Кл. | ло́тачу* | ло́тачі* |
ло́-тач
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лотач-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈlɔtɐt͡ʃ] (одн.), [ˈlɔtɐt͡ʃʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. те ж саме, що калюжниця болотна. [≈ 1][▲ 1] ◆ Долину над Серетом залляло море трави, а в нім висипався жовтим цвітом лоташ, біліла королиця. Джерело — Nad tykhym Seretom: spohady ĭ opovidanni︠a︡, Mykhaĭlo Stupka, 1983.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |