люкрувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я люкру́ю люкрува́в люкрува́тиму  —
Ти люкру́єш люкрува́в
люкрува́ла
люкрува́тимеш люкру́й
Він
Вона
Воно
люкру́є люкрува́в
люкрува́ла
люкрува́ло
люкрува́тиме  —
Ми люкру́єм(о) люкрува́ли люкрува́тимем(о) люкру́ймо
Ви люкру́єте люкрува́ли люкру́йте
Вони люкру́ють люкрува́ли люкрува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. люкрува́вши
Безособова форма

люкрувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -люкр-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. покривати люкром. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Взагалі, в Україні не було прийнято люкрувати паски білим цукровим люкром, на відміну від «кулічєй», які зазвичай були покриті білою поливкою.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]