лібертаризм

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. лібертари́зм  —
Р. лібертари́зму  —
Д. лібертари́змові
лібертари́зму
 —
З. лібертари́зм  —
Ор. лібертари́змом  —
М. на/у лібертари́зму  —
Кл. лібертари́зму*  —

лі-бер-та-ри́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -лібертар-; суфікс: -изм.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. один із різновидів консерватизму. Відзначається крайньою прихильністю до ідей необмеженої свободи індивіда. Ідеологами цього напрямку виступили Гаєк, Роулс і Позік. Вони визнавали пріоритет індивідуалізму над колективізмом, трактували колективізм як шлях у рабство, виступали за перегляд основ суспільного договору з метою забезпечення природних прав індивіда, проти втручання держави в економічну сферу, вважали державу загального добробуту варіантом соціалізму. Лібертаристи розробили дуже сильну доктрину особистих прав, зокрема прав індивідів на набуття власності й володіння нею. Їхня концепція прав власності і свободи договору виключає право на добробут, оскільки, з їх точки зору, претензії на це право вимагають примусової праці одних на користь інших. Крім того, лібертаристи вважають, що найбільш бажаною суспільною системою є нічим не стримувана капіталістична система. Люди, вільні від державного примусу, скоріш за все прийдуть саме до такої економічної системи, тож найкраще, якщо вони так і зроблять. Виділяють дві основні течії лібертаризму – анархізм та мінархізм. Представники першої дотримуються того погляду, що жодна держава не є легітимною. Представники другої вважають, що держава може відповідним чином залучатися до справи наведення порядку, нагляду за дотриманням договорів і забезпеченням національної безпеки – і тільки. Для виконання двох перших із цих законних функцій держави існує система цивільних і кримінальних судів. На думку більшості мінархістів, до кола цих функцій не варто включати право оподатковувати, ба навіть просто збирати гроші для виконання вищенаведених функцій. Анархісти вважають, що така держава на зразок “нічного сторожа” заширока; на їхню думку, всі функції, що їх мінархісти приписують державі, повинні виконувати приватні органи захисту. А дехто з лібертаристів-анархістів робить наступний крок і повністю відкидає застосування сили, навіть з метою самозахисту. Однак, позиції крайнього індивідуалізму XIX ст. (з його лозунгом «кожний за себе») сьогодні мало кого приваблюють, а тому не здобули серйозної політичної підтримки і розвитку. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]