літугруповання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	літугрупова́ння	літугрупова́ння
Р.	літугрупова́ння	літугрупова́нь
Д.	літугрупова́нню	літугрупова́нням
З.	літугрупова́ння	літугрупова́ння
Ор.	літугрупова́нням	літугрупова́ннями
М.	літугрупова́нні літугрупова́нню	літугрупова́ннях
Кл.	літугрупова́ння	літугрупова́ння

літ-уг-ру-по-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -літ-; корінь: -угруп-; суфікси: -ова-нн; закінчення: -я.

Вимова

 вимова^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. скорочене від літературне угруповання. ◆ Наприкінці літа 1929 року він [Гай-Головко] дізнався, що в місті на Неві існує Український будинок освіти ім. Григорія Петровського, а при ньому працює й письменницька організація. Уявіть собі, як там ухопилися за путіловця-ударника! Адже до тутешнього українського літугруповання належали тільки аспірант Інституту червоної професури Ярослав Олесич, кубанці брати Литовченки, теж інтелігенція, заводський парторг Карасик, студент-лінгвіст Шуб, артист і директор українського театру Ірій та ще один робітник і студент Юхим Ружанський. Ярина Цимбал, «Совітські дебюти діяспорних письменників», 2016 Джерело — http://litakcent.com/2016/07/22/sovitski-debjuty-dijaspornyh-pysmennykiv/.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів