м'який
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | м’яки́й | м’яка́ | м’яке́ | м’які́ |
Р. | м’яко́го | м’яко́ї | м’яко́го | м’яки́х |
Д. | м’яко́му | м’які́й | м’яко́му | м’яки́м |
З. | м’яко́го м’який |
м’яку́ | м’яке́ | м’яки́х м’які́ |
О. | м’яки́м | м’яко́ю | м’яки́м | м’яки́ми |
М. | м’яко́му м’які́м |
м’які́й | м’які́м м’яко́му |
м’яки́х |
м’я-ки́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b. Корінь: -м’як-; закінчення: -и́й?.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який угинається, подається при дотику, натискуванні тощо. ◆ І з журби та втоми хутко // Я на мох м’який схилився Heinrich Heine, перекл. Лесі Українки, «Атта Троль»
- який при натискуванні або обробці легко змінює форму, гнеться й т. ін.
- перен. який не містить у собі нічого різкого, неприємного, дратівливого; приємний для ока, слуху.
- перен. який має невиразні, розпливчасті риси, межі чогось.
- перен. який легко піддається впливові.
Синоніми[ред.]
- нетвердий, нецупкий;
- (тілом) ніжний, пухкий, крихкотілий;
- (віск) еластичний, пругкий;
- (волос) тонкий, шовковий, шовковистий;
- (- меблі) пружинний, пружиновий;
- (тон) приємний, недратівливий;
- (звук) тихий, приглушений;
- (- рухи) повільний, плавкий, сов. плавний;
- (обрис) розпливчастий, невиразний;
- (- вдачу) поступливий, піддатливий, лагідний, м’якосердий;
- (хто) добрий, сердечний, чутливий, (погляд — ще) ніжний;
- (вирок) несуворий, поблажливий;
- (докір) чемний, ввічливий, нерізкий;
- (клімат) помірний, теплий, морський.
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
|
Етимологія[ред.]
Від др. мѧкъкъ, що походить із псл. *mękъkъ (*męgъkъ) — первісно зменшувальна форма від псл. *mękъ (*męgъ) «м’який», пов’язаного чергуванням голосних з *mǫka «борошно». Споріднене з лит. mìnkštas «м’який», лит. mìnkyti «м’яти», лтс. mīksts «м’який», гр. μάσσω «місити», двн. mengen «мішати», піє. *men(e)k- «давити», «м’який».
Переклад[ред.]
який угинається, подається при дотику, натискуванні
який при натискуванні або обробці легко змінює форму, гнеться
|
|
який не містить у собі нічого різкого, неприємного, дратівливого
|
|
який має невиразні, розпливчасті риси, межі чогось
|
|
який легко піддається впливові
|
|
Джерела[ред.]
- «Словник української мови» в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том ХІ, 1980
- Караванський Святослав, «Практичний словник синонімів української мови», Друге видання доповнене й опрацьоване. «Українська Книга» — Київ, 2000, ISBN 966-7219-11-9
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
Категорії:
- Українська мова
- Українські прикметники, ад'єктивне відмінювання 1b
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Помилка виділення морфем (невідомий афікс)/uk
- Помилка виділення морфем (неприпустимі символи)/uk
- Помилка виділення морфем (не відповідає вихідному слову)/uk
- Переносні вирази/uk
- Слова з 6 букв/uk
- Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN