макогін
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | макогі́н | макого́ни |
| Р. | макого́на | макого́нів |
| Д. | макого́ну, макого́нові |
макого́нам |
| З. | макогі́н | макого́ни |
| Ор. | макого́ном | макого́нами |
| М. | макого́ну*, макого́нові |
макого́нах |
| Кл. | макого́ну* | макого́ни* |
ма-ко-гі́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -мак-; інтерфікс: -о-; корінь: -гін-.
Вимова
[ред.]- МФА : [mɐkoˈɦʲin] (одн.), [mɐkɔˈɦɔne] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- дерев’яний товкач, яким розтирають мак, пшоно тощо. [≈ 1] ◆ – Ой, Свириде, не баріться, та додому поспішайтесь! Чи забули, що Гапка у ярмарку новий собі макогін купила; та такий, як з заліза… Марко Вовчок, «Чортова пригода»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Складне утворення з основ слів мак і гнати, ганяти. Від псл. *makogonъ.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]
- Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — . — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
- Інтегрована лексикографічна система "Словники України" 3.11n