макогін

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

ма-ко-гі́н

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -мак-; інтерфікс: -о-; корінь: -гін-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дерев’яний товкач, яким розтирають мак, пшоно тощо ◆ – Ой, Свириде, не баріться, та додому поспішайтесь! Чи забули, що Гапка у ярмарку новий собі макогін купила; та такий, як з заліза… Марко Вовчок, «Чортова пригода»

Синоніми[ред.]

  1. товкач, товкачка, тижбір, ступир, м’яло, таран

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Складне утворення з основ слів мак і гнати, ганяти. Від псл. *makogonъ.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття