макогін

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. макогі́н макого́ни
Р. макого́на макого́нів
Д. макого́ну,
макого́нові
макого́нам
З. макогі́н макого́ни
Ор. макого́ном макого́нами
М. макого́ну*,
макого́нові
макого́нах
Кл. макого́ну* макого́ни*

ма-ко-гі́н

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мак-; інтерфікс: -о-; корінь: -гін-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Макогін

Значення[ред.]

  1. дерев’яний товкач, яким розтирають мак, пшоно тощо. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ – Ой, Свириде, не баріться, та додому поспішайтесь! Чи забули, що Гапка у ярмарку новий собі макогін купила; та такий, як з заліза… Марко Вовчок, «Чортова пригода»

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Складне утворення з основ слів мак і гнати, ганяти. Від псл. *makogonъ.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття