мануэлино
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | мануэ́лино | мануэ́лино |
| Р. | мануэ́лино | мануэ́лино |
| Д. | мануэ́лино | мануэ́лино |
| З. | мануэ́лино | мануэ́лино |
| О. | мануэ́лино | мануэ́лино |
| П. | мануэ́лино | мануэ́лино |
ма-ну-э́-ли-но
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 0 за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -мануэлино-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мануеліно. ◆ Архитектурный стиль «мануэлино» был назван в честь короля Португалии Мануэла Первого, прозванного Счастливым.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??