мануэлино
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | мануэ́лино | мануэ́лино |
Р. | мануэ́лино | мануэ́лино |
Д. | мануэ́лино | мануэ́лино |
З. | мануэ́лино | мануэ́лино |
О. | мануэ́лино | мануэ́лино |
П. | мануэ́лино | мануэ́лино |
ма-ну-э́-ли-но
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 0 за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -мануэлино-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мануеліно. ◆ Архитектурный стиль «мануэлино» был назван в честь короля Португалии Мануэла Первого, прозванного Счастливым.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??