манікюрник
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | манікю́рник | манікю́рники |
Р. | манікю́рника | манікю́рників |
Д. | манікю́рникові манікю́рнику |
манікю́рникам |
З. | манікю́рника | манікю́рників |
Ор. | манікю́рником | манікю́рниками |
М. | манікю́рникові, манікю́рнику | манікю́рниках |
Кл. | манікю́рнику | манікю́рники |
ма-ні-кю́р-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -манікюр-; суфікс: -ник.
Вимова
[ред.]- МФА : [mɐnʲiˈkʲurnek] (одн.), [mɐnʲiˈkʲurneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- особа, яка робить манікюр. [▲ 1] ◆ На навчання центром зайнятості направлено 78 осіб. Вони здобули освіту за спеціальностями перукар, манікюрник, кухар, секретар, електрозварювальник, оператор котельні, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних, адміністратор. Джерело — file:Mv-47-2012.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |