манікюрник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. манікю́рник манікю́рники
Р. манікю́рника манікю́рників
Д. манікю́рникові
манікю́рнику
манікю́рникам
З. манікю́рника манікю́рників
Ор. манікю́рником манікю́рниками
М. манікю́рникові, манікю́рнику манікю́рниках
Кл. манікю́рнику манікю́рники

ма-ні-кю́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -манікюр-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. особа, яка робить манікюр. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ На навчання центром зайнятості направлено 78 осіб. Вони здобули освіту за спеціальностями перукар, манікюрник, кухар, секретар, електрозварювальник, оператор котельні, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних, адміністратор. Джерело — file:Mv-47-2012.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]