машталір
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | машталі́р | машталі́рі |
| Р. | машталі́ра | машталі́рів |
| Д. | машталі́рові машталі́ру |
машталі́рам |
| З. | машталі́ра | машталі́рів |
| Ор. | машталі́ром | машталі́рями |
| М. | машталі́рові машталі́рі |
машталі́рах |
| Кл. | машталі́ре | машталі́рі |
маш-та-лі́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: машталір-; корінь: --
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- {{заст.|uk}, арх. конюх, кучер. [≈ 1] ◆ Мій машталір, в'їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати Олекса Стороженко, I, 1957, 225 ◆ Дрібно цокотять по брукові колеса відкритого ландо, туго натягує віжки машталір Микола Олійник, Леся, 1960, 94).
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |