мережання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	мере́жання	мере́жання
Р.	мере́жання	мере́жань
Д.	мере́жанню	мере́жанням
З.	мере́жання	мере́жання
Ор.	мере́жанням	мере́жаннями
М.	мере́жанні мере́жанню	мере́жаннях
Кл.	мере́жання	мере́жання

ме-ре́-жан-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мереж-; суфікси: -ан-н; закінчення: -я.

Вимова

• • МФА: [meˈrɛʒɐnʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Мережання

Значення

1. дія за значенням мережати[[Категорія:Вербальні слова}}]], мережити.
2. мережані (вишивані, різьблені) узори на чому-небудь. ◆ Крісло єсть у тій хатині, Все в мережанні дивнім. Хто сидить там, той щасливий, Я — щасливцем був таким! Леся Українка, «IV, 1954, 123»
3. • образно. ◆ Де-не-де чорніє мереження ріль. А. В. Головко, «I, 1957, 58.»
4. архіт. взагалі узори на чому-небудь. ◆ В українській народній архітектурі широко використовувались дерев'яні стовпчики, що називалися — сохи, слупи, в ґанках, галереях, опасаннях. Вони мали квадратний, багатогранний або круглий переріз і бували дуже простими, без жодних прикрас чи поділу на частини або діставали мережання лініями чи об'ємним різьбленням у верхній частині, з цього витворювалась підбабка або спрощена капітель.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: мере́жка дієприкметники: мережаний

Етимологія

Від ??

Переклад

дія за знач. дієсл. мережати, мережити
Російськаru: узорочье (ru) сер.

мережані (вишивані, різьблені) узори на чому-небудь

образно

взагалі узори на чому-небудь
Російськаru: узорочье (ru) сер.

Джерела

• Словник УЛІФ: мережання