мета
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | мета́ | — |
| Р. | мети́ | — |
| Д. | меті́ | — |
| З. | мету́ | — |
| Ор. | мето́ю | — |
| М. | меті́ | — |
| Кл. | мето́* | — |
ме-та́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -мет-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [meˈtɑ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль; заздалегідь намічене завдання; замисел ◆ Мати на меті ◆ Ставити собі [за] мету
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |