ціль

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ці́ль ці́ллі
Р. ці́ллі ці́ллей
Д. ці́ллі ці́ллям
З. ці́ль ці́ллі
Ор. ці́лю ці́ллями
М. ці́ллі ці́ллях
Кл. ці́лле* ці́ллі*

ці́ль

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ціль-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
  2. те ж саме, що мішень 1. ◆ Влучити в ціль.
  3. перен. те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти; мета. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. мета

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від німецького Ziel.

Переклад[ред.]

предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар
мішень
те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти

Джерела[ред.]