ціль
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ці́ль | ці́лі |
Р. | ці́лі | ці́лей |
Д. | ці́лі | ці́лям |
З. | ці́ль | ці́лі |
Ор. | ці́лю | ці́лями |
М. | ці́лі | ці́лях |
Кл. | ці́ле* | ці́лі* |
ці́ль
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ціль-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈt͡sˈilʲ] (одн.), [ˈt͡sʲilʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- те ж саме, що мішень 1. ◆ Влучити в ціль.
- перен. те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти; мета. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
- мета
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від німецького Ziel.
Переклад[ред.]
предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар | |
мішень | |
|
те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 8a
- Українські слова морфемної будови слова R
- Озвучені на Вікісховищі
- Переносні вирази/uk
- Слова з 4 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Істоти/uk
- Місця/uk
- Мішень/uk
- Прагнення/uk
- Досягнення/uk
- Постріл/uk
- Кидок/uk
- Удар/uk
- Предмети/uk
- Германізми/uk
- Ціль/uk
- Мета/uk