механізатор
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | механіза́тор | механіза́тори |
Р. | механіза́тора | механіза́торів |
Д. | механіза́торові механіза́тору |
механіза́торам |
З. | механіза́тора | механіза́торів |
Ор. | механіза́тором | механіза́торами |
М. | механіза́торові механіза́тору |
механіза́торах |
Кл. | механіза́тору | механіза́тори |
ме-ха-ні-за́-тор
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -механіз-; суфікс: -атор.
Вимова[ред.]
- МФА : [mexɐnʲiˈzɑtɔr] (одн.), [mexɐnʲiˈzɑtɔre] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- фахівець із механізації. ◆ немає прикладів застосування.
- той, хто обслуговує машини та механізми (переважно у сільському господарстві). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
фахівець із механізації | |
|
той, хто обслуговує машини та механізми | |
Література[ред.]
- Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.