механізатор

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. механіза́тор механіза́тори
Р. механіза́тора механіза́торів
Д. механіза́торові
механіза́тору
механіза́торам
З. механіза́тора механіза́торів
Ор. механіза́тором механіза́торами
М. механіза́торові
механіза́тору
механіза́торах
Кл. механіза́тору механіза́тори

ме-ха-ні-за́-тор

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -механіз-; суфікс: -атор.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Механізатор
Механізатор

Значення[ред.]

  1. фахівець із механізації. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. той, хто обслуговує машини та механізми (переважно у сільському господарстві). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

фахівець із механізації
той, хто обслуговує машини та механізми

Література[ред.]

  • Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.

Джерела[ред.]