мешти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | ме́шти |
| Р. | — | ме́штів |
| Д. | — | ме́штам |
| З. | — | ме́шти |
| Ор. | — | ме́штами |
| М. | — | на/у ме́штах |
| Кл. | — | ме́шти* |
ме́ш-ти
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -мешт-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА : [—] (одн.), [ˈmɛʃte] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- тільки мн., діал. легкі татарські черевики. ◆ Чоловік був узутий у чорні мешти.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
З татарської — «легкі черевики»
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |