мешти
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | ме́шти |
| Р. | — | ме́штів |
| Д. | — | ме́штам |
| З. | — | ме́шти |
| Ор. | — | ме́штами |
| М. | — | на/у ме́штах |
| Кл. | — | ме́шти* |
ме́ш-ти
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -мешт-; закінчення: -и.
Вимова
[ред.]- МФА : [—] (одн.), [ˈmɛʃte] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- тільки мн., діал. легкі татарські черевики. ◆ Чоловік був узутий у чорні мешти.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
З татарської — «легкі черевики»
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |