минулий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | мину́лий | мину́ла | мину́ле | мину́лі |
Р. | мину́лого | мину́лої | мину́лого | мину́лих |
Д. | мину́лому | мину́лій | мину́лому | мину́лим |
З. | мину́лого (іcт.) мину́лий (неіст.) |
мину́лу | мину́ле | мину́лих (іст.) мину́лі (неіст.) |
О. | мину́лим | мину́лою | мину́лим | мину́лими |
М. | мину́лім мину́лому |
мину́лій | мину́лім мину́лому |
мину́лих |
ми-ну́-лий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -ми-; суфікси: -ну-л; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [meˈnulei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дієприкметник від минути; бувший раніше ◆ Проценко щось замолов про давнє, таке хороше та так швидко минуле
- попередній ◆ Як свідчать підсумки минулого навчального року, партійні організації республіки чимало зробили для поліпшення марксистсько-ленінської освіти комуністів і безпартійного активу
- у значенні іменника минуле; час, який минув, пройшов, відійшов ◆ Люди без минулого, не матимуть майбутнього
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
бувший раніше | |
|
попередній | |
|