молод

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. мо́лод  —
Р. мо́лоду  —
Д. мо́лодові
мо́лоду
 —
З. мо́лод  —
Ор. мо́лодом  —
М. на/у мо́лоду  —
Кл. мо́лоду*  —

мо́-лод

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -молод-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. молодість, тільки у вислові з первого молоду «замолоду». [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то тоак уже й буде.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від псл. *moldъ

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: молод
  • «Словарь української мови» Грінченка.
  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ч. коротка форма прикметника від молодой.