молотник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	моло́тник	моло́тники
Р.	моло́тника	моло́тників
Д.	моло́тникові моло́тнику	моло́тникам
З.	моло́тника	моло́тників
Ор.	моло́тником	моло́тниками
М.	моло́тникові, моло́тнику	моло́тниках
Кл.	моло́тнику	моло́тники

мо-ло́т-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -молот-; суфікс: -ник.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто молотить. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• молотник із миски

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: молотник