Українська

мрі́й-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мрій-; суфікс: -ник.

той, хто мріє. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
той, хто відривається в мріях від реального життя. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Список перекладів
Англійська_en: daydreamer ^(en) Російська_ru: мечтатель ^(ru)

Список перекладів

Словник УЛІФ: мрійник
Мрійник // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Шаблон:СУМ-20

мрійник