музикант
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | музика́нт | музика́нти |
| Р. | музика́нта | музика́нтів |
| Д. | музика́нту музика́нтові |
музика́нтам |
| З. | музика́нта | музика́нтів |
| Ор. | музика́нтом | музика́нтами |
| М. | музика́нті музика́нті |
музика́нтах |
| Кл. | музика́нте | музика́нти |
му-зи-ка́нт
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [mʊzeˈkɑnt], мн. [mʊzeˈkɑnte]
прослухати вимову
- УФ: [музиека́нт]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто грає на якомусь музичному інструменті [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |