мусити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я му́шу му́сив
му́сила
{{{3}}}итиму  —
Ти му́сиш му́сив
му́сила
му́ситимеш му́сь
Він
Вона
Воно
му́сить му́сив
му́сила
му́сило
му́ситиме  —
Ми му́сим ( -имо) му́сили му́ситимем(о) му́сьмо
Ви му́сите му́сили му́сьте
Вони му́сать му́сили му́ситимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. [[{{{3}}}ячи]]
Дієприсл. мин. ч. му́сивши
Безособова форма

мусити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -мус-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. уживається як член складеного присудка у знач.: повинен (робити щось, мати якусь властивість або якість). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]