мусити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	му́шу	му́сив му́сила	{{{3}}}итиму	—
Ти	му́сиш	му́сив му́сила	му́ситимеш	му́сь
Він Вона Воно	му́сить	му́сив му́сила му́сило	му́ситиме	—
Ми	му́сим ( -имо)	му́сили	му́ситимем(о)	му́сьмо
Ви	му́сите	му́сили		му́сьте
Вони	му́сть	му́сили	му́ситимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}ячи]]
Дієприсл. мин. ч.	му́сивши
Безособова форма	—

мусити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -мус-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: ['musɪtɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. уживається як член складеного присудка у знач.: повинен (робити щось, мати якусь властивість або якість). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Іспанськаes: deber (es) Італійськаit: dovere (it) Англійськаen: must (en) Есперантошeo: devi (eo) Німецькаde: müssen (de), sollen (de) Польськаpl: musi (pl) Російськаru: должен (ru) Румунськаro: trebuie (ro) Французькаfr: devoir (fr) Шведськаsv: måste (sv)