міністр

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	міні́стр	міні́стри
Р.	міні́стра	міні́стрів
Д.	міні́стру міні́строві	міні́страм
З.	міні́стра	міні́стрів
Ор.	міні́стром	міні́страми
М.	міні́стрі міні́стрі	міні́страх
Кл.	міні́стре	міні́стри

міні́стр

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -міні́стр-.

Вимова

• • МФА: одн. [mʲiˈnʲistr], мн. [mʲiˈnʲistre]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [м’ін`і́стр]

Семантичні властивості

Значення

1. член уряду, який очолює міністерство

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: міністер, міністрка, міністерство

Переклад

тварина
Англійськаen: minister (en) Киргизькаky: министр (ky) Кримськотатарськаcrh: nazir (crh) Польськаpl: minister (pl) чол. Російськаru: министр (ru) Турецькаtr: bakan (tr), vezir (tr)