Перейти до вмісту

міць

Матеріал з Вікісловника
Див. також Міць.

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відмінок однина множина
Н. мі́ць  —
Р. мо́ці  —
Д. мо́ці  —
З. мі́ць  —
Ор. мі́цю  —
М. мо́ці  —
Кл. мо́це*  —

мі́ць

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -міць-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. те ж саме, що міцність. ◆ немає прикладів застосування.
  2. фізична сила. ◆ немає прикладів застосування.
  3. велика сила чого-небудь; могутність. ◆ немає прикладів застосування.
  4. сила як можливість, здатність робити що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]
  1. могутність, могуття
  2. спромога

Антоніми

[ред.]
  1. неспромога, несила

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
міцність
фізична сила
велика сила чого-небудь; могутність
сила як можливість, здатність робити що-небудь

Джерела

[ред.]