міць

Матеріал з Вікісловника
Див. також Міць.

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. мі́ць  —
Р. мо́ці  —
Д. мо́ці  —
З. мі́ць  —
Ор. мі́цю  —
М. мо́ці  —
Кл. мо́це*  —

мі́ць

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -міць-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що міцність. ◆ немає прикладів застосування.
  2. фізична сила. ◆ немає прикладів застосування.
  3. велика сила чого-небудь; могутність. ◆ немає прикладів застосування.
  4. сила як можливість, здатність робити що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. могутність, могуття
  2. спромога

Антоніми[ред.]

  1. неспромога, несила

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

міцність
фізична сила
велика сила чого-небудь; могутність
сила як можливість, здатність робити що-небудь

Джерела[ред.]