Перейти до вмісту

міць

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника
Див. також Міць.

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відмінок однина множина
Н. мі́ць  —
Р. мо́ці  —
Д. мо́ці  —
З. мі́ць  —
Ор. мі́цю  —
М. мо́ці  —
Кл. мо́це*  —

мі́ць

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -міць-.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. те ж саме, що міцність. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. фізична сила. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    3. велика сила чого-небудь; могутність. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    4. сила як можливість, здатність робити що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

    Синоніми

    [ред.]
    1. могутність, могуття
    2. спромога

    Антоніми

    [ред.]
    1. неспромога, несила

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    міцність
    фізична сила
    велика сила чого-небудь; могутність
    сила як можливість, здатність робити що-небудь

    Джерела

    [ред.]