наворот

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	наворо́т	наворо́ти
Р.	наворо́ту	наворо́тів
Д.	наворо́тові наворо́ту	наворо́там
З.	наворо́т	наворо́ти
Ор.	наворо́том	наворо́тами
М.	на/у наворо́ту	на/у наворо́тах
Кл.	наворо́ту*	наворо́ти*

на-во-ро́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: на-; корінь: -вор-; суфікс: -от.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

діал.

1. навернення (до коханої). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. навернення я до бога. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: наворотний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: наворот