Перейти до вмісту

надзвичайник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. надзвича́йник надзвича́йники
Р. надзвича́йника надзвича́йників
Д. надзвича́йникові
надзвича́йнику
надзвича́йникам
З. надзвича́йника надзвича́йників
Ор. надзвича́йником надзвича́йниками
М. надзвича́йникові, надзвича́йнику надзвича́йниках
Кл. надзвича́йнику надзвича́йники

над-зви-ча́й-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: над-з-; корінь: -вич-; суфікси: -ай-ник.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. розм. особа, зайнята у відомстві Міністерства надзвичайних ситуацій ‖ особа, пов'язана з надзвичайними ситуаціями тощо. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Цієї ночі, як інформує прес-центр обласних надзвичайників, надійшло повідомлення про пожежу в одразу чотирьох господарських будівлях на вулиці Йосипа Сліпого.

Синоніми

  1. еменесник розм., (задіяний у рятувальній операції) рятувальник

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]