надзвичайник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. надзвича́йник надзвича́йники
Р. надзвича́йника надзвича́йників
Д. надзвича́йникові
надзвича́йнику
надзвича́йникам
З. надзвича́йника надзвича́йників
Ор. надзвича́йником надзвича́йниками
М. надзвича́йникові, надзвича́йнику надзвича́йниках
Кл. надзвича́йнику надзвича́йники

над-зви-ча́й-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: над-з-; корінь: -вич-; суфікси: -ай-ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. особа, зайнята у відомстві Міністерства надзвичайних ситуацій ‖ особа, пов'язана з надзвичайними ситуаціями тощо. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Цієї ночі, як інформує прес-центр обласних надзвичайників, надійшло повідомлення про пожежу в одразу чотирьох господарських будівлях на вулиці Йосипа Сліпого.

Синоніми

  1. еменесник розм., (задіяний у рятувальній операції) рятувальник

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]