Перейти до вмісту

надзвичайник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. надзвича́йник надзвича́йники
Р. надзвича́йника надзвича́йників
Д. надзвича́йникові
надзвича́йнику
надзвича́йникам
З. надзвича́йника надзвича́йників
Ор. надзвича́йником надзвича́йниками
М. надзвича́йникові, надзвича́йнику надзвича́йниках
Кл. надзвича́йнику надзвича́йники

над-зви-ча́й-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: над-з-; корінь: -вич-; суфікси: -ай-ник.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. розм. особа, зайнята у відомстві Міністерства надзвичайних ситуацій ‖ особа, пов'язана з надзвичайними ситуаціями тощо. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Цієї ночі, як інформує прес-центр обласних надзвичайників, надійшло повідомлення про пожежу в одразу чотирьох господарських будівлях на вулиці Йосипа Сліпого.
    Синоніми
    1. еменесник розм., (задіяний у рятувальній операції) рятувальник
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]