надзвичайник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	надзвича́йник	надзвича́йники
Р.	надзвича́йника	надзвича́йників
Д.	надзвича́йникові надзвича́йнику	надзвича́йникам
З.	надзвича́йника	надзвича́йників
Ор.	надзвича́йником	надзвича́йниками
М.	надзвича́йникові, надзвича́йнику	надзвича́йниках
Кл.	надзвича́йнику	надзвича́йники

над-зви-ча́й-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: над-з-; корінь: -вич-; суфікси: -ай-ник.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. особа, зайнята у відомстві Міністерства надзвичайних ситуацій ‖ особа, пов'язана з надзвичайними ситуаціями тощо. ◆ Цієї ночі, як інформує прес-центр обласних надзвичайників, надійшло повідомлення про пожежу в одразу чотирьох господарських будівлях на вулиці Йосипа Сліпого.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: чрезвычайник розм., чрезвычайщик розм.