назорей

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	назоре́й	назоре́ї
Р.	назоре́я	назоре́їв
Д.	назоре́єві назоре́ю	назоре́ям
З.	назоре́я	назоре́їв
Ор.	назоре́єм	назоре́ями
М.	назоре́ї назоре́єві назоре́ю	назоре́ях
Кл.	назоре́ю*	назоре́ї*

на-зо-ре́й

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.

Корінь: --.

Вимова

• • МФА: одн. [nɐzɔˈrɛi̯], мн. []

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: [назоре́й]

Семантичні властивості

Значення

1. рел. в юдаїзмі людина, яка прийняла обітницю (на певний час або назавжди) утримуватись від винограду і виготовлених з нього продуктів (в першу чергу, вина), не стригти волосся й не доторкатися до мертвих ◆ На початку місяця адара сказав до Ісуса брат Яків - назорей, який ніколи не стриг волосся, не їв м'яса, а коліна мав мозолясті, мов у верблюда, бо цілими днями молився навколішки в синагозі за людські гріхи. Роман Іваничук, «Євангеліє від Томи», 2011 р. // «[ГРАК]»

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: назорейство прикметники: назорейський

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів