нарука
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | на́рука | на́руки |
| Р. | на́руки | на́рук |
| Д. | на́руці | на́рукам |
| З. | на́руку | на́руки |
| Ор. | на́рукою | на́руками |
| М. | на́руці | на́руках |
| Кл. | на́руко* | на́руки* |
на́-ру-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: на-; корінь: -рук-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- благодіяння, добродіяння. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Метаграми
[ред.]Джерела
[ред.]- О.І. Іліаді. Архаїчна лексика українських діалектів Закарпаття й реконструкція праслов'янського словника, — 2011.