нарука

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. на́рука на́руки
Р. на́руки на́рук
Д. на́руці на́рукам
З. на́руку на́руки
Ор. на́рукою на́руками
М. на́руці на́руках
Кл. на́руко* на́руки*

на́-ру-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: на-; корінь: -рук-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. благодіяння, добродіяння. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від псл. *narǫka

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • О.І. Іліаді. Архаїчна лексика українських діалектів Закарпаття й реконструкція праслов'янського словника, — 2011.