нарід

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	на́рід	на́роди
Р.	на́роду	на́родів
Д.	на́роду, на́родові	на́родам
З.	на́рід	на́роди
Ор.	на́родом	на́родами
М.	на́роді*, на́родові	на́родах
Кл.	на́роде*	на́роди*

на́-рід

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -нарід-.

Вимова

• МФА : [ˈnɑrʲid] (одн.), [ˈnɑrɔde] (мн.)
•  вимова^{?, файл}
• УФ: [на́р’ід]

Семантичні властивості

Значення

1. діал. те ж саме, що народ ◆ Привернув я до громадської хати, викликав старосту, хвалю йому нарід. М. М. Коцюбинський, «Посол від чорного царя», 1897 р. (цитата з «Корпусу текстів української мови»)

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: наро́д (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: нарід