Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	насміха́юся (-юсь)	насміха́вся (-всь)	насміха́тимуся насміха́тимусь	—
Ти	насміха́єшся	насміха́вся (-всь) насміха́лася (-лась)	насміха́тимешся	насміха́йся насміха́йсь
Він Вона Воно	насміха́ється	насміха́вся (-всь) насміха́лася (-лась) насміха́лося (-лось)	насміха́тиметься	—
Ми	насміха́ємося (-ємось, -ємся)	насміха́лися	насміха́тимемося (-мемось, -имемся)	насміха́ймося (-ймось)
Ви	насміха́єтеся (-тесь)	насміха́лися		насміха́йтеся (-йтесь)
Вони	насміха́ються	насміха́лися (-лись)	насміха́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	насміха́ючись
Дієприсл. мин. ч.	насміха́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

насміхатися (не зазначено розбиття на склади)

Участники ситуації, що описується насміхатися: суб’єкт (наз. в.), об’єкт (род. в.), інструмент (місц. в.).

Префікс: на-; корінь: -сміх-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

висміювати чиї-небудь дії, вчинки ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ой іде багач, ой іде дукач, насміхається — ой за що, за що бідна голота напивається? Народна пісня ◆ Здибалася Лисичка з Раком. Стала собі, глядить на нього, як він помаленьку лізе, а далі давай над ним насміхатися Фр. ◆ Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз прислів'я ◆ Ярина: Що ж це ви насміхаєтесь наді мною? (Корн. ◆ Летить [Вітер], гуде, свище, Снігом хати обкидає, З людей насміхає Тич.

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: насмішко власні назви: Смешко ін. іменники: насмішка, насмішкуватість; насміхання, насмішник, насмішниця прикметники: насмішукуватий дієслова: насміхати прислівники: насмішкувато

Від ??

Список перекладів
Польська_pl: naśmiechać się ^(pl) Російська_ru: (з кого, з чого, редк. над ким, над чим) насмехаться ^(ru) (над кем, над чем); (разг.) насмешничать ^(ru) (над кем, над чем); (только о дополнением — дурно отзываться) прохаживаться ^(ru) (насчёт кого, насчёт чего, на чей счёт, по апресу кого, по адресу чего)

Українська[ред.]