Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	науща́ю	науща́в	науща́тиму	—
Ти	науща́єш	науща́в науща́ла	науща́тимеш	науща́й
Він Вона Воно	науща́є	науща́в науща́ла науща́ло	науща́тиме	—
Ми	науща́єм(о)	науща́ли	науща́тимем(о)	науща́ймо
Ви	науща́єте	науща́ли		науща́йте
Вони	науща́ють	науща́ли	науща́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	науща́ющий
Дієприкм. мин. ч.	науща́вший
Дієприсл. теп. ч.	науща́я
Дієприсл. мин. ч.	науща́в, науща́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	науща́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	науща́овано

на-у-ща́-ти

Префікс: на-; корінь: -ущ-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

наставляти, навчати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
підмовляти, підбурювати проти кого-, чого-небудь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

наставляти, навчати

підмовляти, підбурювати