никати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ни́каю ни́кав
ни́кала
ни́катиму  —
Ти ни́каєш ни́кав
ни́кала
ни́катимеш ни́кай
Він
Вона
Воно
ни́кає ни́кав
ни́кала
ни́кало
ни́катиме  —
Ми ни́каєм(о) ни́кали ни́катимем(о) ни́каймо
Ви ни́каєте ни́кали ни́кайте
Вони ни́кають ни́кали ни́катимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ни́каючи
Дієприсл. мин. ч. ни́кавши
Пас. дієприкм. теп. ч. [[{{{2}}}ний]]
Безособова форма [[{{{2}}}но]]

ни-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — поникати.

Корінь: -ник-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ходити, рухатися без діла, без мети; тинятися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала (Бердич. у.) ◆ За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає Матвій Номис, «№ 7208» ◆ Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку І. С. Нечуй-Левицький, «IV, 1956, 202» ◆ Орися не знаходила собі місця ні в хаті, ані в саду, ходила, никала, пробувала допомогти старенькій по господарству, та в неї все валилося з рук Д. Бедзик, «Серце, 1961, 38» ◆ Свого квартиранта застала [Мелашка] па городі. Никав між зеленими зарослями, приглядався та принюхувався до всього, що вона посадила та посіяла Гончар, «Новели, 1954, 97).»

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]