никати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

ни-ка-ти

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — поникати

Корінь: -ник-; суфікс: -а-; закінчення: -ти

Вимова[ред.]

МФА: [nɪˈkɑtɪ̞]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ходити, рухатися без діла, без мети; тинятися ◆ Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала (Бердич. у.); ◆ За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає (Ном. № 7208); ◆ Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (Н.-Лев,, IV, 1956, 202); ◆ Орися не знаходила собі місця ні в хаті, ані в саду, хо­дила, никала, пробувала допомогти старенькій по гос­подарству, та в неї все валилося з рук (Д. Бедзик, Сер­це, 1961, 38); ◆ Свого квартиранта застала [Мелашка] па городі. Никав між зеленими зарослями, приглядався та принюхувався до всього, що вона посадила та посіяла (Гончар, Новели, 1954, 97).

Синоніми[ред.]

  1. тинятися, вештатися, снувати, (часто) сновигати, (зі зниженою характеристикою) швендяти, швендятися, (шукаючи чогось) нипати, шастати, шастатися, мишкувати.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]