никання
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ни́кання | ни́кання |
| Р. | ни́кання | ни́кань |
| Д. | ни́канню | ни́канням |
| З. | ни́кання | ни́кання |
| Ор. | ни́канням | ни́каннями |
| М. | ни́канні ни́канню |
ни́каннях |
| Кл. | ни́кання | ни́кання |
ни́-ка-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ник-; суфікси: -ан-н; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за знач. дієсл. никати. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |