новація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | нова́ція | нова́ції |
Р. | нова́ції | нова́цій |
Д. | нова́ції | нова́ціям |
З. | нова́цію | нова́ції |
Ор. | нова́цією | нова́ціями |
М. | нова́ції | нова́ціях |
Кл. | нова́ціє* | нова́ції* |
но-ва́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -новац-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [nɔˈu̯ɑt͡sʲijɐ] (одн.), [nɔˈu̯ɑt͡sʲiji] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- в юриспруденції: припинення зобов'язання за згодою сторін через заміну його новим.
- нововведення. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- нововведення
- (частково) новина, новинка, (частково) інновація
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |